Наші пращури були дуже розумними. Саме завдяки їм ми зараз живемо в незалежній державі та розмовляємо українською мовою.
Мені завжди було цікаво, звідки пішов звичай казати одне одному «добрий день». Коли я прочитала вірш Дмитра Павличка, походження цього вислову стало мені зрозумілим. Пропоную і вам прочитати цей вірш:
Хто б не
йшов і хто б не їхав
По дорогах кременистих
Через прикарпатські села, —
Всіх вітають словом тут.
Вам поклониться дитина,
І дідусь сивоголовий
-Скине шапку перед вами —
Чи знайомі ви, чи ні.
Ось мене стрічає жінка —
Сиві, як повісмо, коси
З-під хустини виглядають, —
Каже "слава Йсу" мені.
Не дивуюсь — я так само
Теж вітав усіх прохожих.
Перший раз в п'ятнадцять років
Людям "добрий день" сказав.
У кептариках біленьких
Школярі ідуть зі школи,
Діти йдуть мені назустріч,
Кажуть "добрий день" мені.
Не дивуюсь я, радію,
Сльози радості втираю.
— Добрий день, мій рідний краю,
— Вольний, добрий день тобі!
Хто б не йшов і хто б не їхав
По дорогах кременистих
Через прикарпатські села, —
Всіх вітають словом тут.
Вам поклониться дитина,
І дідусь сивоголовий
-Скине шапку перед вами —
Чи знайомі ви, чи ні.
Ось мене стрічає жінка —
Сиві, як повісмо, коси
З-під хустини виглядають, —
Каже "слава Йсу" мені.
Не дивуюсь — я так само
Теж вітав усіх прохожих.
Перший раз в п'ятнадцять років
Людям "добрий день" сказав.
У кептариках біленьких
Школярі ідуть зі школи,
Діти йдуть мені назустріч,
Кажуть "добрий день" мені.
Не дивуюсь я, радію,
Сльози радості втираю.
— Добрий день, мій рідний краю,
— Вольний, добрий день тобі!
Я завжди вважала, що українці були ввічливим та вихованим народом, а їхні звичаї були дуже мудрими. На жаль, зараз звичаї та традиції наших предків стали забуватися. Привітність — дуже гарна риса характеру, адже простеньке побажання доброго дня змушує будь-яку людину всміхнутися, а це в наш час дуже важливо.
Мабуть, на Прикарпатті люди зберегли традицію говорити один одному «добрий день». Автор недаремно, на мою думку, згадує саме про цю частину України, адже вона не лише є його Батьківщиною, а й славиться тим, що навіть сьогодні на Прикарпатті зберігають та вшановують давні українські традиції. Це дуже добре, адже ніхто не повинен забувати своїх пращурів та надбання національної культури.
Я хочу, щоб кожен навчився бажати доброго дня не лише знайомим людям, а й тим, кого він бачить уперше, для того, щоб зробити свій народ ще веселішим та привітнішим.
Крім того я бажаю щоб ви долучилися до вивчення традицій українців, тому я пропоную вам перейти за посиланням та виконати завдання http://muditu.blogspot.com/p/blog-page_18.html
Немає коментарів:
Дописати коментар